До 2000 року більша частина світового парку транспортних засобів, що працюють на природному газі, була зосереджена в Латинській Америці. Незважаючи на те, що Латинська Америка перевершила країни Азії та Азіатсько-Тихоокеанського регіону, у Латинській Америці спостерігається значне зростання кількості транспортних засобів, що перевозять СПГ, з менш ніж 1 мільйона у 2000 році до понад 4 мільйонів одиниць у 2010 році, лідируючи з Аргентиною та Бразилією. Однак з 2010 року автопарк СПГ зростає повільніше. Аргентина має один із найвищих показників проникнення на ринок СПГ у світі.

Його стрімке зростання СПГ було змодельовано сильною державною підтримкою, починаючи з початку 1980-х років, особливо через прийняття Програми заміни природного газу рідким паливом у секторі громадського транспорту. До цього додалася сприятлива різниця в ціні на природний газ порівняно з бензином, частково завдяки зусиллям уряду скасувати податки та застосувати обмеження маржі на природний газ, що продається на СПГ-станціях.

З автопарком у понад два мільйони одиниць Бразилія значно розширила парк СПГ у 1990-х роках разом із збільшенням підтримки урядом розвитку пов’язаної розподільчої інфраструктури, як-от АЗС, трубопроводів і конверсійних установок. Хоча сприятливі ціни на природний газ підтримали економічне витіснення бензину в Бразилії, різниця в ціні на природний газ була менш очевидною порівняно з етанолом, що певною мірою призвело до повільного проникнення СПГ на ринок після 2010 року.

У Європі Італія є найбільшим і найрозвиненішим ринком СПГ, на який припадає близько 55% флоту регіону. У рамках зусиль уряду щодо сприяння енергетичній безпеці шляхом активної ініціативи щодо модернізації наявного автопарку.

Кількість станцій технічного обслуговування, які пропонують LNG у світі, постійно зростає, особливо примітним є зростання в Азії та Сполучених Штатах, а також у Європі